Коломиєць Авенір Каленикович (поет) - биография - Аллея Памяти - Досье - Каталог статей


	»» Авенір Коломиєць : »» Информация : український театральний режисер, журналіст, поет і прозаїк, укладач підручників із мови та літератури, редактор і видавець; художник та виготовлювач бандур. Псевдоніми: Марко Крилатий, Лесь Барс, Осип Сизий, Андрій Чорногуз. »» Біографія : Народ. 19 листопада 1905 р. [за ін. даними – 19.02.1906] у м. Бережниці Луцького повіту на Волині [за ін. даними – у с. Городець тепер. Овруцького р-ну Житомирської обл.]. Закінчив Клеванське духовне училище, потім Волинську духовну семінарію (1920-1926). Друкуватися почав з 1928 р. у „Літературно-науковому віснику” Дмитра Донцова. Був одним з творців що в 1929 році у Варшаві створили літературну громаду «Танк». Вчителював у селах Малі Сади й Ситне Дубенського повіту. Навчався на теологічному і філологічному факультетах Варшавського університету. Недовго співробітничав із прокомуністичною пресою („Нові шляхи”), переїхав до Варшави, вступив на режисерське відділення Варшавського інституту театрального мистецтва (провчився 3 роки). Із 1939-го працював педагогом та режисером Будинку піонерів у Дубні. В Дубно заснував і очолював українське видавництво «Лад» та відкрив Волинський музичний інститут імені Леонтовича що діяли під час німецької окупації. Був причетний до створення газети «Волинь». У роки Другої світової війни вчителював, працював у газеті „Волинь”. Був заарештований фашистами як заручник. У 1944 р. був вивезений до Німеччини, перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині й Австрії. Почав редагувати журнал „Керма” (Зальцбург). Помер 22 липня 1946 р. у Зальцбурзі (Австрія). Писав українською і польською мовами. »» Творчість : Автор поеми „Дев’ятий вал” (1930), збірки поезій „Провісні кадри” (1932), збірки нарисів „Шевченкова ера” (1942); повісті „Тіні над прикреп’ями”; драматичних творів „Іменем” (1933), „Єретик” (1936), „Розкопи”, „Мікроби”, „Суд над Дон Жуаном”, комедії „Манко покрите”, казок „Громадка гномика Дадка”, „Казка темного бору” (1938) та ін. Підготував і видав підручники „Звучня” та „Основи граматики і правопису” (1942). Частина творів не друкувалася. Напередодні Другої світової вийшла друком п'єса для дітей «Казка темного бору». Тоді ж були написані драма «Єретик» і повість «Погоринська рапсодія», або «Тіні над прикренями». У 1933 році Коломієць написав польською мовою п'єсу «Іменем» і отримав першу нагороду на конкурсі драматургів у Варшаві. Згодом пройнявся комуністичними ідеями, однак незабаром зрозумів суть тоталітарного режиму. Так з'явилися його твори «Повернувши від виборчої урни», «Мої помилки», «Черга і мегафон» із циклу «З років покути і прозріння». Написав підручник есперанто для українців. Окремі видання: Коломиєць А. Вірші // Координати: Антологія сучасної поезії на Заході. – Мюнхен: Сучасність, 1969. – Т. 1. – С. 283-288. Коломиєць А. Казки. – Зальцбург: Нові дні, 1946. – 45 с. Коломиєць А. Левенята житимуть. Гротеска. – Львів: Листки мистецтва, б.р. – 16 с. Коломиєць А. Тарасів день. Сценка для театру. – Нью-Йорк: Говерла, 1958. – 16 с. »» Вшанування спадщини : У 2005 році з нагоди 100-річчя Авеніра Коломийця майже чотирикілометрову центральну вулицю Городця перейменували — із Жовтневої на вулицю Авеніра Коломийця. Тут встановили його меморіальну дошку, започаткували Алею письменників, щороку проводять літературне свято «Городецький автограф». Дубенська організація Національної Спілки письменників України 1998-04-15 започаткувала Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Авеніра Коломийця.