19 декабря Русская Православная Церковь отмечает День святителя Николая Чудотворца. Святитель Николай считается покровителем путешественников и мореплавателей. И является одним из самых почитаемых святых в православном мире. Святитель Николай, живший в III-IV веках, прославился как великий угодник Божий, поэтому в народе его обычно называют Николаем Угодником. Святитель Николай считался «всех предстателем и заступником, всех скорбных утешителем, всех сущих в бедах прибежищем, благочестия столпом, верных поборником». Христиане верят, что и сегодня он совершает множество чудес в помощь молящимся ему людям. Совершая паломничество в Иерусалим, Николай Чудотворец по просьбе отчаявшихся путников молитвой успокоил разбушевавшееся море. Удержав меч палача, святой Николай спас от смерти трех мужей, невинно осужденных корыстолюбивым градоначальником. Обращались к нему не только верующие, но и язычники, и святитель отзывался своей неизменной чудной помощью всем, искавшим ее. У спасаемых им от телесных бед он возбуждал раскаяние в грехах и желание исправить свою жизнь. За свою земную жизнь он совершил такое множество добрых дел во славу Божию, что их не перечислить, но среди них есть одно, которое относится к числу добродетелей и к тому, что служило основанием их совершения, что двигало святителя на подвиг, — его вера, удивительная, сильная, ревностная. Святитель Николай скончался в середине IV века в глубокой старости. По церковному преданию, мощи святого сохранились нетленными и источали чудесное миро, от которого исцелилось множество людей. В 1087 году мощи Николая Угодника были перенесены в итальянский город Бар (Бари), где находятся и поныне.
ЦЕРКОВНИЙ ПЕРЕКАЗ
Відтоді, як жив на землі й творив подвиги святитель Миколай, минуло 17 століть. Незважаючи на час, що розділяє нас, він, як і раніше, для всіх живий. Він чує всі прохання людські й даною йому від Бога благодаттю не лише виконує їх, але й випереджає. Цей святий допомагає людям на суші й на морі, у в’язницях і лікарнях. Він допомагає кожній родині й кожній людині, котра просить його допомоги. Він допомагає Церкві й суспільству. Святитель Миколай — один із небагатьох святих Церкви Христової, котрого вшановують не лише православні люди, але й всі християни і навіть нехристияни. Це дуже показово, оскільки до порожнього колодязя за водою ніхто не піде. Кожен із нас хоча б раз у житті звертався за допомогою до святителя Миколая й отримував її. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі. Саме ім’я — Миколай — одне з найбільш поширених у нашому народі. Це свідчить про бажання батьків мати саме святителя Миколая небесним покровителем для своїх синів. Одним із перших храмів, побудованих рівноапостольною княгинею Ольгою у Києві, був саме Свято-Миколаївський храм. Його спорудили над могилою князя Аскольда — першого руського князя-християнина, якого у хрещенні звали Миколаєм. Київ зберіг згадку про дивовижне врятування святителем немовляти-хлопчика, котрий потонув у Дніпрі. Великий чудотворець, почувши скорботні молитви батьків, уночі вийняв дитину з води, оживив і поклав на хорах храму Святої Софії перед своїм чудотворним образом. Тут вранці й знайшли врятованого хлопчика щасливі батьки. В особі святителя Миколая ми маємо заступника перед престолом Божим, помічника, лікаря, визволителя й розрадника. Про святителя Миколая можна сказати словами святого апостола Павла: «Усе можу в Ісусі Христі, Котрий мене зміцнює». Святий Миколай жив не для себе, але для людей, відтак — для Господа. Він завжди був із хворими і жебраками, з тими, хто плакав і побивався. Житіє святителя Миколая рясніє багатьма прикладами допомоги людям, один із яких особливо тішить серце. У місті Патри жив чоловік, котрий мав трьох доньок. Збанкрутівши, він вирішив, аби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, святитель Миколай вночі, таємно, дав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння, а безприданниці змогли щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що їх ми зустрічаємо у житії, переконують нас у тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові й милосердя. Цей святий мав чисте серце, наповнене любов’ю до людей, і смиренний дух. Проте у захисті Істини святитель Миколай був ревним воїном. У 325 році святитель брав участь у Першому Вселенському Соборі у Нікеї, де було прийнято Символ Віри. Сама Істина явила нам святителя Миколая взірцем віри та лагідності. Своїм смиренням він досягнув висоти, своєю убогістю — багатства. Святитель Миколай мирно відійшов ко Господу в другій половині IV століття. Його святі мощі почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть виточають цілюще миро, від якого й сьогодні багато людей отримують зцілення. Віруючі вшановують святого і приходять до нього з молитвою. Святитель Миколай завжди був з нашим народом, він постійно присутній серед нас і допомагає нам у справі спасіння, він завжди поспішає на допомогу до тих, хто його кличе. Він молить Бога про всіх людей, щоб Господь освятив нас істиною Своєю, аби за його прикладом ми ввійшли в радість Господа Нашого. Амінь.
Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР
ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Усі діти, з великим нетерпінням чекають 19 грудня. На передодні свята Миколая діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. . . В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. А якщо разом з подарунком дитина отримує маленьку сріблу різочку – це попереджувальний знак, дитині варто задуматись над своєю поведінкою, щоб наступного року не залишитись зовсім без подарунку від Святого Миколая. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. Цьогоріч уже вкотре проходить акція "Миколай про тебе не забуде", завданням якої є зібрати та роздати подарунки (солодощі, книжки, фарби, олівці, зошити) для тих дітей , які могли би залишитися без уваги в день Св. Миколая 19 грудня. Ці подарунки станють символічним даром, свідченням нашої уваги та щирої любові до ближніх. А взагалі це свято є давнім, про святого Миколая складено багато пісень та віршів. Для прикаду дуже гарний віршик:
Забілів снігами гай Їде Святий Миколай Коло нього на крилятах Синьоокі янголята Хоч на дворі зимній час Не забув Святий про нас, В кожнім мешканні дитинці Гарні він дає гостинці Просим ми Тебе, Владико! Втіху нам зроби велику. Радість нам найбільшу дай Звесели наш pідний край.
Також в українському фольклорі відома пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить ».
Серед авторських — пісня українського рок-гурту «Плач Єремії» —«Миколай Бородатий» . В цей день також влаштовують невеличкі театральні сценки
Давно уже все знают, и взрослые, и дети: Добрей Святого Николая нет никого на свете! Он дарит малышам игрушки и конфеты, Он светел, мудр и добр, его мы чтим за это! И в день святого Николая на земле Пусть будут сладости на каждом на столе. Желаю, чтобы и твой он дом хранил, На добрые дела благословил!